Напрямок «Робота з агресивними дітьми»

Працюючи  вихователем , кожного дня спілкуюсь з дітьми , виховую ,  спостерігаю, навчаю.  Як педагог знаю – агресивність необхідна для нормального розвитку дитини , інакше вона не змогла б пізнавати навколишній світ , захищатися , конкурувати з іншими людьми . Якщо батьки суворо забороняють дитині виявляти необхідну агресію ( не бий ,не відбирай , іграшку, не кричи), то таке придушення агресії може призвести до неврозу

або до того , що один раз ця агресія вирветься назовні з ефектом пружини ,що розпрямилася .    Прояви агресивної поведінки у межах норми властиві звичайним дітям . При правильному вихованні такі   порушення поведінки зникають до 7-8 років . З проявами агресії  стикаюся майже кожного дня ,  для термінового вирішення виникаючих проблемних питань , намагаюся дотримуватися , наданих нижче рекомендацій , створюю корекційно- відновлювальні групи .

 Але ж  хочу відзначити те , що надалі все більше педагоги стикаються з надмірним проявом агресії , особливо, коли дитина знаходиться в старшому шкільному віці  .

    Причинами агресії дітей можуть бути певні соматичні захворювання або захворювання головного мозку . Однак найсуттєвішим у формуванні агресивної поведінки є виховання у родині , причому від перших днів життя дитини. Якщо в сім’ї спілкуються з дитиною грубо  , вона не відчуває турботи й уваги батьків , у неї розвивається агресивність .

  Основний метод роботи з агресивними дітьми – психотерапевтична корекція

Корекція захисної агресії

    На першому етапі корекції дитині необхідно дати змогу проявити почуття гніву , але при цьому поступово витіснити стереотипне сприйняття традиційних агресивних об’єктів ( монстрів вампрів тощо ). Наприклад при малюванні злого персонажу, дитині  запропонувати додати до нього симпатичні  деталі : бантики , зірочки , книжки . Водночас вчити міркувати про причини і наслідки агресивної поведінки «злих» персонажів,а також контролювати себе в ситуаціях , що викликають відповідні ситуації

  На другому етапі агресивність із деструктивного чинника розвитку переводиться  в конструктивний . У дитини формується вміння використовувати агресивні імпульси в соціально- бажаних цілях .

  Вправа : « Я можу захистити»

 Мета : формувати вміння використовувати агресивні дії в соціально-бажаних цілях .  Дитина і психолог перекидаються м’чем  і по черзі по різному закінчують фразу  « Я можу захистити».

          На завершальному етапі   в дитині намагаються пробудити довіру до навколишнього світу , який здається їй небезпечним ,а значить,  дитина потребує захисної реакції  , розвивати позитивний образ «Я»

      Формування довіри до людей

 Вправа « Я не впаду»

 Мета : формувати довіру до навколишнього світу .

  На підлозі психолог розкладає канат ( товстий мотузок близько 2 м.) так ,щоб вийшла яка-небудь хитромудра фігура . Дитина роззувається і стає на один край каната двома ногами ( п’ята однієї ноги торкається пальців іншої ). Дитині зав’язують очі . Потім дорослий , страхуючи дитину ,дає команди ,що допомагають малюкові йти по канату , наприклад: « крок уперед» , «крок ліворуч» , «крок праворуч» тощо . Дитина повинна не сходячи з канату , дійти до кінця.  Вправу можна повторювати декілька разів , починаючи з простих фігур з канату , і поступово ускладнювати їх .  

       Гра «Не впусти хмаринку»

  Мета : формування вміння зменшувати емоційне напруження , розвиток координації рухів .

  Матеріали : надуті блакитні пакети для сміття з наклеєними очима і ротом із паперу . За командою ведучого учасники підкидають «хмару» і не дають їй упасти на підлогу. Під час гри для ускладнення кількість «хмар» збільшується до трьох.

   Самомасаж «Кругообіг води в природі»

Мета: навчання само – та взаємомасажу ; розвиток навичок колективної роботи . Зняття емоційного напруження.

 Учасники стають в колону по одному , повторюють слова за ведучим і виконують задані рухи .

 Ведучий . Кап-кап, кап – кап , кап- кап. Дощик капає ( тарабанять пальцями по голові й плечах сусіда ).

 Буль – буль , буль – буль , буль – буль . Струмки біжать ( по черзі проводять пальцями однієї руки від плечей до долонь , а потім по ногам ).

 Жур – жур , жур- жур , Річка тече ( роблять хвилеподібні  рухи долонями від себе , на рівні пояса ).

 І  в море велике – велике впадає ( описуємо велике коло на спині , на слово «впадає» ведемо руки до хребта ).

 А з моря вгору пара піднімається  ( малюємо на спині , того хто стоїть  попереду , спіральки знизу вгору ).

  До неба летить  і в хмаринки перетворюється ( стаємо на носочки й зображуємо зчепленими руками  над головою хмаринку )

 А з хмаринки дощик іде . Кап – кап , кап – кап , кап – кап ( тарабанять пальцями по голові й плечах сусіда.